Автор: med1

Щороку 15 лютого, починаючи з 2003 року, під патронатом Міжнародного товариства дитячих онкологів та з ініціативи Міжнародної конфедерації організацій батьків дітей, хворих на рак, світова громадськість відзначає Міжнародний день онкохворої дитини. В 2024 році стартувала трирічна кампанія направлена на рішення проблем з якими стикаються хворі, батьки та медичні працівники в усьому світі.  

Всесвітня організація охорони здоров’я з 2018р. здійснює Глобальну ініціативу боротьби з дитячим раком, метою якої є до 2030 р. довести загальносвітовий показник виживання всіх хворих на рак дітей як мінімум до 60%. Це означає збільшення показника ефективності лікування приблизно вдвічі та порятунок ще одного мільйона життів у наступні десять років.

Щороку приблизно 400 000 дітей та підлітків у віці від народження до 19 років хворіють на рак. До найбільш поширених дитячих онкологічних захворювань відносяться лейкемії, злоякісні пухлини головного мозку, лімфоми, такі солідні пухлини, як нейробластома та нефробластома. У країнах із високим рівнем доходу, де зазвичай доступні комплексні послуги, від раку виліковуються понад 80% дітей. У країнах із низьким та середнім рівнем доходу ефективність лікування менш ніж у 30% випадків.

У м. Харкові у 2025 році на диспансерному обліку перебувало 170 дітей з гемобластозами (у 2024 році – 236), з них – гострий лімфобластний лейкоз – 80 ( 2024 р. – 131),  гострий  мієлобластний лейкоз – 22 (в 2024 р. – 6),  лімфома – 27 (2024 р. – 50),    гістіоцитоз – 6 (2024 р. – 1), мієлодиспластичний синдром – 13 (2024р. – 11) та  лімфогранулематоз – 22 (2024 р. -36).

Ракові захворювання у дітей, на відміну від дорослих, не мають встановленої причини. Багато дослідників робили спроби визначити причини дитячого раку, але лише невелика кількість онкологічних захворювань у дитячому віці викликана факторами, пов’язаними з впливом навколишнього середовища або способом життя. Провідними причинами розвитку злоякісних пухлин у дітей є генетичні мутації, особливості незрілих тканин, гормональні фактори, вади розвитку, які на певному етапі виявляють схильність до злоякісного перетворення.

Незважаючи на відносно невелику частоту виникнення злоякісних пухлин та можливість повного лікування пацієнтів, смертність від них у дітей залишається високою. Пов’язано це з тим, що, на жаль, більшість дітей поступають для лікування на запущених стадіях захворювання, коли проведення специфічної терапії становить значні труднощі.

Складність діагностики раку у дітей полягає в тому, що суб’єктивне самопочуття дитини може залишатися задовільним навіть на пізніх стадіях захворювання.

Наявність нижчеперелічених синдромів і симптомів у дитини може вказувати на розвиток онкопатології: 

– Анемічний синдром (блідість шкіри і слизових оболонок, стомлюваність, зниження активності дитини тощо);

– Синдром інтоксикації (невмотивоване підвищення температури, слабкість, адинамія, пітливість, шкірний свербіж, болі в кінцівках, втрата маси тіла);

– Геморагічний синдром (кровотечі із слизових оболонок, поява дрібноточкового висипу і “синяків” без видимої на те причини, невідповідність геморагічного синдрому травмі та інші);

– Проліферативний синдром (збільшення лімфатичних вузлів, “великий” живіт за рахунок збільшення розмірів печінки і селезінки);

– Неврологічні ознаки: зміна або погіршення ходи, рівноваги або мови, затримка психо-фізичного розвитку, головний біль, що триває більше, ніж два тижні з блювотою або без неї, збільшення розмірів голови.

Раннє виявлення хвороби та негайне надання допомоги дозволяють значно полегшити життя хворої на рак дитини. Правильний діагноз має вирішальне значення для лікування таких пацієнтів, оскільки лікування кожного виду раку має проводитися за певною схемою, яка часто передбачає хірургічне втручання, променеву терапію та хіміотерапію.

За останні десятиліття досягнуто значного прогресу в лікуванні раку у дітей, багато форм якого піддаються тепер повному лікуванню. За деякими винятками пухлини у дітей молодшого віку добре піддаються лікуванню хіміотерапією. Це пов’язано з їхньою схильністю до швидкого зростання, а більшість хіміопрепаратів діють саме на ракові клітини, що швидко ростуть. Дитячий організм краще відновлюється від високих доз хіміотерапії, порівняно з дорослим. Використання інтенсивніших варіантів лікування дає великі шанси на кінцевий успіх.

Профілактика пухлин дитячого віку ґрунтується на трьох положеннях:

1. Виявлення сімейної схильності до деяких форм пухлин (ретинобластоми, поліпоз кишківника, хондроматоз);
2. Усунення різноманітних шкідливих впливів (хімічних, радіаційних) на організм вагітної жінки та плода в період його внутрішньоутробного розвитку.
3. Видалення доброякісних пухлин та лікування вад розвитку, що є фоном для можливого виникнення злоякісного новоутворення (невуси, тератоми, остеохондроми).

З метою раннього виявлення передпухлинних або пухлинних захворювань  у дитини  слід вчасно  проходити медичне обстеження, а при виявленні характерних симптомів невідкладно звертатися до фахівців – дитячих онкологів.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога дітям та підліткам з онкогематологічною патологією надається у гематологічному відділенні КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, розташованому за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 2 та у КПН ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337-а.

Сьогодні, у Всесвітній день боротьби проти раку, Центр громадського здоров’я нагадує: регулярні профілактичні обстеження, довіра медицини, заснованої на свідченнях, та уважне ставлення до свого здоров’я допомагають зменшити ризики розвитку онкологічних хвороб або підвищити шанси на успішне лікування у разі їх виявлення.

В Україні щороку виявляють понад 100 тисяч нових випадків раку. За оперативними даними Національного канцер-реєстру України, у 2024 році було зареєстровано 111 247 нових випадків злоякісних новоутворень (54 025 — у чоловіків, 57 222 — у жінок). На кінець 2024 року на обліку перебувало 1 112 748 пацієнтів із діагнозом онкологічної хвороби.

Структура онкологічної захворюваності в Україні має гендерні особливості та свідчить про високу частку форм раку, для яких існують ефективні методи раннього виявлення. Серед жінок найчастіше діагностують рак молочної залози, шкіри та тіла матки, серед чоловіків — рак шкіри, передміхурової залози та сечового міхура. Також одним із найпоширеніших онкологічних захворювань незалежно від статі залишається колоректальний рак.

Раннє виявлення раку — вищі шанси на успішне лікування

За оперативними даними Національного канцер-реєстру України, у 2024 році серед уперше виявлених випадків 19,6% припадало на III стадію, а 22,8% — на IV стадію онкологічної хвороби. Водночас деякі злоякісні пухлини можуть тривалий час розвиватися без виражених симптомів. Наприклад, рак підшлункової залози часто діагностують уже на пізніх стадіях, коли радикальне лікування є малоефективним.

Для раннього виявлення злоякісних новоутворень застосовують два підходи: скринінг і ранню діагностику.

Скринінг — це обстеження безсимптомних людей для раннього виявлення найпоширеніших онкологічних хвороб.

Рання діагностика передбачає обстеження людей, у яких уже з’явилися симптоми. Вона проводиться незалежно від віку та статі.

МОЗ України рекомендує проходити такі скринінгові обстеження:

• для перевірки на рак шийки матки — ПАП- або ПЛР-тест жінкам віком 30–55 років один раз на 10 років; жінкам від 25 років, які живуть з ВІЛ/СНІД, — раз на 5 років; жінкам віком 21–35 років за наявності симптомів або факторів ризику — негайно;
• для перевірки на рак молочної залози — мамографію кожні 2 роки, починаючи з 50 років, або з 40 років для жінок із груп ризику;
• для перевірки на колоректальний рак — тест калу на приховану кров або фекальний імунохімічний тест (ФІТ) кожні 2 роки жінкам і чоловікам від 50 років.

Профілактика раку 

Для зменшення впливу чинників, які сприяють розвитку онкологічних хвороб, дотримуйтеся таких рекомендацій:

• харчуватися збалансовано (зменшувати споживання червоного (яловичини, свинини тощо) та обробленого м’яса (ковбаси, шинки копченості тощо), їсти більше свіжих овочів, фруктів та цільнозернових продуктів);
• рухатися: бути фізично активними та уникати малорухливого способу життя;
• відмовитися від вживання тютюну та алкоголю;
• дбати про повноцінний сон;
• захищати шкіру від сонця та уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями;
• вакцинуватися проти вірусу папіломи людини — дівчат 12-13 років вакцинують безоплатно;
• вакцинуватися від вірусного гепатиту B (для профілактики раку печінки).

Якщо з’явилися симптоми, які можуть вказувати на онкологічну хворобу 

У суспільстві часто співіснують дві крайнощі — надмірний страх перед раком і повне ігнорування симптомів. Обидві можуть мати негативні наслідки. Важливо дотримуватися балансу: уважно ставитися до змін у самопочутті та водночас вести здоровий спосіб життя. 

У разі появи тривалих симптомів, які викликають занепокоєння, слід звернутися насамперед до сімейного лікаря, а не займатися самолікуванням чи покладатися на поради з інтернету. Зверніться до лікаря, якщо помітили:

• незвичні ущільнення чи пухлини будь-де на тілі;
• різку втрату маси тіла без причини;
• зміни у формі чи кольорі родимок;
• тривалий кашель або захриплість голосу;
• незвичні кровотечі чи виділення.

За потреби додаткових обстежень лікар випише електронне направлення на отримання безоплатних послуг за Програмою медичних гарантій: рентген, УЗД, МРТ, лабораторна діагностика біоматеріалу пацієнта тощо в закладах охорони здоров’я, які мають договір із Національною службою здоров’я України.

Якщо в родині були випадки онкологічних хвороб, особливо серед родичів першої лінії (батьки, брати, сестри), варто обговорити з лікарем доцільність генетичного тестування. Це допоможе оцінити індивідуальні ризики та за потреби спланувати подальше спостереження, зокрема частіші профілактичні огляди. Водночас зі спадковими мутаціями пов’язані лише близько 10% злоякісних пухлин.

Центр громадського здоров’я бере участь в європейському проєкті “Впровадження програм скринінгу раку” — EUCanScreen (European Joint Action on Cancer Screening). Метою проєкту є впровадження високоякісних програм скринінгу для зменшення тягаря онкологічних захворювань та досягнення рівного доступу до медичних послуг у країнах ЄС та за його межами. Фінансується програмою Європейського Союзу EU4Health. Грантова угода No 101162959. 

Отримали таке питання: «Які показання для щеплення проти гепатиту В новонародженої дитини у пологовому?»
Якщо новонароджена дитина не має факторів ризику, щеплення проводиться у 2–4–6–18 місяців. Така схема дозволить використовувати комбіновані вакцини проти кількох інфекційних захворювань одночасно (АКДП+Hib+ВГВ). Це зменшить кількість ін’єкцій для дитини під час одного візиту до медзакладу.

Щепленню проти гепатиту В у першу добу життя підлягають новонароджені незалежно від маси тіла при народженні в низці специфічних ситуацій, передусім якщо мама дитини має позитивний або невизначений статус щодо гепатиту В — виявлений HBsAg або не була обстежена під час вагітності.

• У випадку невизначеного статусу щеплення проводиться одночасно з дослідженням крові матері, а при отриманні позитивного результату подальша профілактика здійснюється за протоколом для дітей, народжених від інфікованих матерів.
• Також обов’язковій вакцинації підлягають діти, чиї матері мають в анамнезі діагностований гепатит В або С, навіть якщо він був пролікований, або мають позитивний результат лабораторного дослідження на антитіла чи антиген вірусного гепатиту С.
• Окрім цього, щеплення в першу добу є необхідним для дітей, народжених жінкою з ВІЛ-позитивним статусом, немовлят, що народилися передчасно або з низькою масою тіла менше за 2 000 грамів, а також у випадках вірогідного контакту з особою, інфікованою вірусом гепатиту В, у сімейному оточенні.
• Особливу увагу приділяють дітям, у яких під час антенатального або раннього постнатального періоду виявлено патологію, що є показанням для майбутнього хірургічного втручання чи введення препаратів крові.

Окремо варто зазначити, що якщо батьки дитини самостійно висловлюють бажання вакцинувати немовля в пологовому стаціонарі без додаткових медичних показань, таку ініціативу слід схвально підтримати та провести щеплення.

Діти, які отримали щеплення у перший день життя, надалі мають схему вакцинації — 2, 4 та 6 місяців. Щеплення у перший день зараховується як «нульове щеплення».
Вакцинація проти гепатиту B вважається завершеною, якщо дитина отримала щонайменше 3 щеплення без урахування проведеної вакцинації новонародженому з дотриманням необхідних мінімальних інтервалів між дозами.

Нагадуємо, що форма для збору запитань відкрита, і експерти готові відповісти на кожне ваше питання: https://forms.gle/E1mKiVxDNKn1JukSA

А відповіді на найбільш поширені питання уже зібрані у збірнику «100 запитань і відповідей про оновлений Календар профілактичних щеплень»  https://shorturl.at/dFuRh

Кір — одна з найбільш заразливих інфекцій у світі, яку спричиняє вірус із родини параміксовірусів. Рівень контагіозності захворювання надзвичайно високий: 9 із 10 невакцинованих людей ризикують інфікуватися після контакту з хворим.

Небезпека полягає також у стійкості вірусу в навколишньому середовищі — він може зберігати заразність  в повітрі приміщення до двох годин після того, як хвора людина його залишила. Найбільш вразливими до інфекції та її ускладнень є діти, які не мають щеплень.

Відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень, графік імунізації проти кору зазнав змін. Вакцинація проти кору проводиться комбінованою вакциною (яка також захищає від епідемічного паротиту та краснухи) у віці 1 рік та 4 роки.

Зміщення другої дози на більш ранній вік дозволяє гарантувати більш надійний захист дитини ще на етапі відвідування дитячого садка перед школою, мінімізуючи ризики спалахів у організованих колективах. Вакцинація за Календарем є безоплатною.

Кір передається повітряно-крапельним шляхом. Інкубаційний період — від моменту інфікування до появи перших симптомів — зазвичай становить 10–12 днів.

До перших симптомів належать висока температура, сухий кашель та нежить, діарея та блювання, кон’юнктивіт (запалення слизової оболонки очей). Характерний плямисто-папульозний висип на тілі з’являється пізніше, зазвичай на 3-4 день хвороби, і поширюється поетапно: від голови й обличчя на все тіло.

Специфічних ліків проти кору не існує, терапія спрямована лише на полегшення симптомів. Водночас хвороба небезпечна своїми ускладненнями, серед яких: пневмонія, отит, енцефаліт (запалення мозку), інвалідність та летальні наслідки.

Вакцинація — єдиний дієвий засіб вберегтися від захворювання. Щеплення дозволяють сформувати стійкий імунітет проти кору, паротиту та краснухи.

Перевірте вакцинальний статус дітей та подбайте про їхній захист від кору вчасно.

#Кір

Міністерство охорони здоров’я України

Центр громадського здоров’я

Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб

Prometheus спільно з фондом «Громадянин» розпочинають програму професійної реінтеграції «Ветеранське коло» в Харківській обл.

Для кого програма

• ветерани та ветеранки
• члени їхніх родин
• сім’ї загиблих, полонених і зниклих безвісти захисників та захисниць

Що дає участь

• нову цивільну професію
• фахову підготовку до співбесід
• кар’єрне менторство протягом року

Оберіть один курс:

• Проєктний менеджер
• HR-менеджер
• Бізнес-аналітик

Навчання онлайн, 7–8 тижнів, з урахуванням реального попиту на ринку праці.

ЯК ДОЛУЧИТИСЯ?

1. Оберіть курс
2. Заповніть заявку онлайн
3. Отримайте запрошення

Дедлайн реєстрації — до 23 лютого включно

Форма заявки:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdUAuEUW6Tg_MNHXmGvVzbOdyNLsApzZCyYYHlDwWqhkbO-ng/viewform?fbzx=120035126283459238

Під час реєстрації вкажіть, що дізналися про програму від БФ «Громадянин».

⸻
Ця програма стала можлива за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Відповідальність за зміст несе організатор програми, і він не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства.

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби з раком, що організовується Міжнародним союзом боротьби з раком. Метою проведення цього Дня є нагадування про те, наскільки небезпечні і поширені зараз онкологічні захворювання, привернення уваги до профілактики, раннього виявлення та лікування цього захворювання. 

Новою темою Всесвітнього дня боротьби з раком на 2025–2027 рр. оголошено гасло «Об’єднані унікальними». Кожен досвід раку є унікальним, і нам усім знадобиться об’єднатися, щоб створити світ, у якому ми дивимося за межі хвороби та бачимо людину, а не пацієнта.

Рак – це більше, чим просто медичний діагноз – це глибоко особисте питання. 

За кожним діагнозом стоїть унікальна людська історія – історії горя, болі, ісцелення, стійкості, любові і багато іншого. Ось чому орієнтований на людину підхід до лікування раку, який повністю враховує унікальні потреби кожної людини, виявляє стан і почуття, призводить до кращих результатів для здоров’я.  

За 2025 рік у м. Харкові виявлено 2127 нових випадків (у 2024 році – 2311) онкологічних захворювань (захворюваність  151,3% на 100 тис. населення). Серед провідних локалізацій патології виявилися:

– рак молочної залози – 289 випадків (захворюваність 20,6% на 100 тис.населення);

– рак трахеї, бронхів, легенів – 157 випадків (захворюваність 11,2% на 100 тис.населення);

– рак ободової кишки та шлунку – 130  випадків  (захворюваність 9,2%  на 100 тис. населення);

– рак передміхурової залози – 161 випадок (захворюваність 11,4% на 100 тис.населення);

– рак тіла матки – 137 випадків (захворюваність 9,7% на 100 тис.населення);

– злоякісні новоутворення шкіри – 305 випадків (захворюваність 21,7% на 100 тис.населення); меланома шкіри – 69 випадків (захворюваність 4,9% на 100 тис. населення);

– онкологічні захворювання іншої локалізації – 123 випадка (захворюваність 8,7% на 100 тис.населення).

Рак виникає в результаті трансформації нормальних клітин на пухлинні в результаті багатоетапного процесу, в ході якого передракове ураження переходить у злоякісну пухлину. Ці зміни відбуваються в результаті взаємодії між генетичними факторами (схильністю) та трьома категоріями зовнішніх факторів, до яких відносяться:

• фізичні канцерогени, такі як ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання;
• хімічні канцерогени, такі як азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини (у вигляді домішок у складі харчових продуктів), миш’як (домішка у складі питної води) тощо;
• біологічні канцерогени, такі як герпесоподібний вірус Епштейна-Барра, вірус папіломи людини, віруси гепатитів B і C.

З віком захворюваність на рак різко зростає, що найімовірніше пов’язано з накопиченням факторів ризику розвитку певних форм раку. Загальне накопичення факторів ризику посилюється тенденцією зниження ефективності механізмів клітинної репарації в міру старіння людини.

Найчастіше клінічна картина більшості онкопатологій на початкових етапах є малоінформативною. Ознаки будуть змазаними, неявними, поки пухлина, що розросла, не буде порушувати роботу тих чи інших органів. На жаль, це відбувається на пізніх етапах онкопатології, коли досить проблематично ввести процес у стійку ремісію.

І все ж таки існує ряд симптомів, які не можна ігнорувати:

– кашель, що не проходить протягом місяця, особливо з мокротою з кривавими прожилками;

– зміни з боку молочних залоз, а саме: ущільнення в грудях, зміна форми грудей або соска, його асиметрія. Також насторожити повинні виділення із соска, утворення на шкірі молочних залоз (виразки, лущення);

– збільшення лімфатичних вузлів. На тлі інфекційних процесів спостерігається збільшення та/або ущільнення лімфовузлів. Через місяць структура повертається до початкових розмірів. Якщо ущільнення зберігаються, зверніться до лікаря;

– видозміна родимки, такі як швидке збільшення її розмірів, нечіткість країв, зміна забарвлення, повинні насторожити і є приводом для звернення до дерматолога;

– порушення сечовипускання. У чоловіків скарги на труднощі з вільним відходженням сечі, домішки крові часом викликані онкопатологією передміхурової залози, сечового міхура;

– порушення ковтання є однією з перших ознак раку стравоходу;

– патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі;

– безпричинна втрата ваги, загальна слабкість, зниження апетиту, зміна уподобань у їжі (відраза до деяких продуктів), озноб, безпричинне підвищення температури тіла.

Досить часто онкопроцес дається взнати лише на термінальних (пізніх) стадіях, коли актуальним буде лише симптоматичне лікування. Медичною спільнотою розроблено спеціальні діагностичні програми – скринінгові дослідження, які дозволяють своєчасно виявити новоутворення. Чим раніше патологія буде виявлена, тим більше шансів на благополучний прогноз хвороби.

Лікарі рекомендують такі скринінгові дослідження:

    – мамографічний скринінг раку молочної залози у жінок;

    – цитологічний скринінг передраку та раку шийки матки;

    – скринінг раку та передраку товстої кишки за допомогою тесту на приховану кров;

    – скринінг раку передміхурової залози: тест на простатичний специфічний антиген.

Первинна профілактика онкологічних захворювань має бути спрямована на виявлення та усунення чи ослаблення впливу несприятливих факторів довкілля. Більше 30% випадків захворюваності на рак можна запобігти шляхом виключення або мінімізації основних факторів ризику:

• вживання тютюну та алкоголю;
• зайва вага чи ожиріння;
• нераціональне харчування із вживанням в їжу недостатньої кількості фруктів та овочів;
• відсутність фізичної активності;
• хронічні інфекції, що викликаються, зокрема, вірусами гепатиту B і C, деякими типами вірусу папіломи людини;
• утримання від тривалого перебування на сонці та в соляріях.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога при онкозахворюваннях надається у КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Лісопаркова, 4, та ДУ «Інститут медичної радіології та онкології НАМН України ім. С.П. Григор’єва», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Гр. Сковороди, 82.