Skip to main content

Автор: med1

«Маршрут пацієнта» в разі укусу тварини

Сказ – це вірусна смертельна інфекція, розвитку якої у людини можна запобігти, якщо своєчасно провести вакцинацію. 

В яких медзакладах надають антирабічну допомогу та як діяти пацієнтові, якщо його вкусила, подряпала чи ослинила тварина?

– Отримати безоплатну меддопомогу у разі укусу може кожен. 

Для цього потрібно звернутися до медзакладу, який надає антирабічну допомогу (такі заклади визначені у кожній області). 

Щоб дізнатись, де у вашій області чи місці перебування працюють центри антирабічної допомоги, можна скористатись таблицею  або звернутись до контакт-центру МОЗ за номером 0 800 60 20 19. 

– Якщо вас укусила чи ослинила тварина (дика, безпритульна, домашня тварина незалежно від даних про її вакцинацію) негайно обробіть місце укусу чи подряпин: 

Ретельно (щонайменше 10 хвилин) промивайте місце ураження водою з милом.

Після промивання та обробки рани накладіть стерильну пов’язку. 

– Після цих дій – негайно зверніться до лікаря-травматолога або лікаря-хірурга медичного закладу, який надає антирабічну допомогу.

– У Центрі антирабічної допомоги спеціаліст, який проводитиме огляд пацієнта, обов’язково має з’ясувати таке: 

– в чому полягав контакт з твариною,

– яка тварина та за яких обставин нанесла укуси,

– в якій місцевості відбулася подія,

– чи тварина мала ознаки нездужання,

– чи тварина накинулась на людину сама чи це була спровокована атака,

– чи є можливість спостерігати за твариною, якщо це домашня тварина,

– має оглянути місце укусу – найнебезпечніші «рвані глибокі рани».

Лікар оцінить ситуацію, об’єм антирабічної допомоги – призначити лише курс вакцинації проти сказу чи, за необхідності, поєднати вакцинацію з введенням антирабічного імуноглобуліну. 

Навіть потрапляння слини тварини на пошкоджені шкірні покриви може бути показанням до початку лікування. 

Антирабічні щеплення запобігають виникненню захворювання сказом у 96–99 % випадків.

Щеплення після укусу, неважливо домашньою чи дикою твариною, потрібно починати негайно! Якщо укус нанесений в області обличчя, шиї, голови, верхніх кінцівок, є множинні або дуже глибокі укуси, ослинення слизових оболонок, крім вакцини вам може бути введений антирабічний імуноглобулін.

 

ОБЕРЕЖНО: СКАЗ!

ПАМЯТКА 

Сказ – це гостре природно-вогнищеве захворювання вірусної природи, що виникає в результаті укусу зараженої тварини, що характеризується важким ураженням нервової системи і закінчується летально. На сказ хворіють практично всі види наземних ссавців, в першу чергу – м’ясоїдні тварини (родини собачі, котячі, єнотові тощо). Можуть також хворіти дикі та домашні птахи, гризуни, кажани.

Джерелом сказу є дика або домашня тварина, яка зазнала нападу хворої тварини.

Зараження на сказ людини можливе при укусі хворої тварини або при попаданні слини хворої тварини на пошкоджені ділянки шкіри (подряпини, садни).

Небезпека тварин, хворих на сказ, полягає в тому, що вони стають заразними за 1-2 тижні до появи перших симптомів сказу.

В м. Харкові кількість укусів тваринами в минулому році збільшилась на 60%, при цьому абсолютна більшість випадків – укуси тваринами, які мають господарів. 

Характерні ознаки хвороби у тварин:

  1. Неадекватна поведінка.Домашні тварини стають надмірно ласкавими, полохливими або сонливими. Не реагують на команди господаря, не відгукуються на прізвисько. Дикі тварини втрачають почуття обережності, підходять до інших тварин та людей;
  2. Зміна апетиту: тварина поїдає різні неїстівні предмети, землю.
  3. Слинотеча: тварина не може нормально ковтати і часто давиться під час їжі.
  4. Порушення координації: тварина не утримує рівновагу, при ходьбі хитається.
  5. Судоми однієї кінцівки або всього тіла.
  6. Агресивна поведінка тварин.
  7. Паралічі, як правило нижньої щелепи (при цьому тварина набуває характерного вигляду: відкрита паща і слина, що течє з пащі).

Заходи щодо попередження зараження людей на сказ:

  1. Уникати контактів із тваринами, особливо хижими, навіть якщо вони виглядають миролюбними.
  2. Слід звернути увагу, що від укусів найчастіше страждають діти, яким необхідно уникати зайвих контактів з тваринами.
  3. Уникати контактів з тваринами без догляду, не годувати з рук та гладити диких тварин.

 

Якщо стався контакт із твариною:

Ретельно промити ранову поверхню протягом щонайменше 15 хвилин струменем води з господарським милом. Мильна вода усуне слину тварини та інші бактерії, що потрапили в рану. Обробити края рани 70% спиртом чи 5% розчином йоду. Накласти стерильну пов’язку та негайно звернутися до медичного закладу. Лише лікар (хірург, травматолог) оцінить ризик можливого зараження вірусом сказу та призначить за потреби курс профілактичного щеплення.

 

Перелік спеціалізованих травматологічних пунктів в м. Харкові, де надається медична допомога при укусах тварин: 

  1. КНП «Міська клінична лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, пров. Балакірєва, 3А; 
  2. КНП «Міська лікарня №3» ХМР, просп.  Новобаварській, 90;
  3.  КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР, пр. Героїв Харкова, 195;
  4. КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» ХМР, вул.  Краснодарська, 104; 
  5. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» ХМР, просп.  Олександрівський, 
  6.  КНП «Міська поліклініка №26» ХМР, вул.  23 Серпня, 23-а;
  7.  КНП «Міська лікарня №31» ХМР, просп.  Любові Малої, 4.

 

Вірус сказу – смертельно небезпечний, і за відсутності лікування він зі 100% ймовірністю призведе до смерті. З цієї причини до лікаря необхідно звертатися відразу після укусів та інших травм, пов’язаних з нападами тварин. 

 

КЗОЗ «Харківський міський  інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»

6 березня 2024 року – Всесвітній день боротьби з глаукомою

Всесвітній день боротьби з глаукомою проводиться 6 березня 2024 року за ініціативою Всесвітньої асоціації товариств по боротьбі з глаукомою і Всесвітньої асоціації пацієнтів, які страждають на глаукому. Метою цього Дня є інформування населення про важливість своєчасної діагностики та лікування глаукоми для попередження розвитку сліпоти.

Тема цього року «Об’єднаємося заради миру, вільного від глаукоми», спрямована на об’єднання спільнот у всьому світі для боротьби зі сліпотою, спричиненою глаукомою.

Глаукома досить поширене захворювання, яке може виникнути в будь-якому віці. Так, частота вродженої глаукоми складає 1 випадок на 10-20 тисяч новонароджених, у віці 40-45 років первинна глаукома спостерігається приблизно у 0,1% населення. У віковій групі 50-60 років глаукома охоплює 1,5%, у осіб старше 75 років – більше 3%. Згідно з даними ВООЗ, загальна кількість хворих, які страждають на глаукому, становить понад 100 млн. людей і в найближчі десятиліття збільшиться ще на 10 млн. 

У м. Харкові в 2023 році на диспансерному обліку знаходилося 4913 людини, в 2022 році – 4604, захворювання вперше виявлено у 885 людей, в 2022- 537.

Глаукома – це хронічне захворювання ока, що характеризуються підвищенням внутрішньоочного тиску та ураженням зорового нерва. Глаукому іноді називають «тихим крадієм зору», так як, в більшості випадків тривалий час протікаючи безсимптомно, поступово призводить до прогресуючої втрати зору, аж до сліпоти. Сліпота, що спричинена глаукомою, носить незворотній характер, так як гине зоровий нерв. В цьому випадку повернути зір неможливо!

Серед факторів підвищеного ризику виникнення захворювання найбільше значення мають: вік (старше 40 років), спадковість і сімейний анамнез, наявність супутньої судинної (атеросклероз, гіпертонічна хвороба) та ендокринної (цукровий діабет, захворювання щитовидної залози) патології, травми ока, наявність в анамнезі життя перенесених в минулому хірургічних втручань. Паління, хронічний стрес також можуть сприяти розвитку глаукоми.

Щоб вчасно розпізнати глаукому важливо знати її симптоми. Перші ознаки, при появі яких необхідно терміново звертатися до лікаря такі:

  • затуманення зору, поява “сітки” перед очима;
  • наявність “веселкових кіл” при погляді на джерело світла;
  • відчуття дискомфорту в оці, відчуття важкості і тиску;
  • незначна різь в оці;
  • почуття зволоження ока;
  • погіршення здатності бачити в сутінках;
  • незначні болі навколо очей.

Для діагностики глаукоми необхідно перевірити гостроту зору, поля зору, стан зорового нерва (офтальмоскопією і комп’ютерними методами), виміряти внутрішньоочний тиск. Нормальні цифри внутрішньоочного тиску індивідуальні, але в середньому вони коливаються в межах 16-25 мм ртутного стовпа при вимірюванні тонометром Маклакова.

Лікування глаукоми спрямовано на нормалізіцію внутрішньоочного тиску, поліпшення кровопостачання в сітківці і зоровому нерві та на нейропротекцію. Існує три основних метода лікування: медикаментозний, хірургічний і лазерний. Терапія, що  розпочата на початкових стадіях, дозволяє уповільнити прогресування глаукоми та зберегти зір, тому велике значення має раннє виявлення захворювання.

Профілактичні заходи при глаукомі розраховані як на людей, які мають фактори ризику розвитку цього захворювання, так на пацієнтів, у яких вже почався процес, і які проходять лікування. Дотримання профілактичних заходів дає можливість максимально відтермінувати серйозні наслідки, які глаукома може завдати здоров’ю і якості життя: 

– Слід обмежити як фізичні навантаження, так і психоемоційні. Робоча діяльність повинна відповідати стану здоров’я. Не можна працювати або займатися будь-якою  діяльністю, яка вимагає тривалого перебування з нахиленою вперед головою.

– Голову при роботі за комп’ютером або перегляді телевізора потрібно тримати рівно! Закидання голови шкідливі, як і нахили вперед. Дуже важливо, щоб кімната була добре освітлена. Зведіть до мінімуму перебування в темних (кінотеатр) і затемнених приміщеннях (перегляд телевізора), так як при цьому розширюється зіниця і може підвищуватися внутрішньоочний тиск. Обов’язкові 15-ти хвилинні перерви при зоровій роботі протягом кожної години!

– Харчуйтеся повноцінно і раціонально. Регулярно включайте в свій раціон продукти, багаті антиоксидантами і цинком. Вітамін А захищає сітківку і покращує кольоровий  і нічний зір, а жирні кислоти Омега-3 зменшують ризик розвитку синдрому «сухого ока» і запальних захворювань очей. Вживайте овочеві страви, рибу, фрукти, обмежте тваринні жири і цукор, міцний чай і каву.

– Ведіть здоровий спосіб життя. Слід дотримуватися нормального режиму праці та відпочинку. Сон повинен бути не менше 8 годин на добу. Відмовтеся від паління, яке негативно позначається на кровопостачанні і транспортуванні кисню та інших необхідних корисних речовин до всіх структур очей.

– При глаукомі необхідно перебувати на диспансерному обліку у офмальмолога, регулярно контролювати внутрішньоочний тиск, не рідше ніж 1 раз в 6-12 місяців, артеріальний тиск і рівень холестерину в крові.

Кваліфікована медична допомога хворим на глаукому або з підозрою на дане захворювання надається в КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. Л.Л.Гіршмана» Харківської міської ради, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. О. Гончара, 5  також в «Глаукомному кабінеті» поліклінічного відділення цієї установи.

29 лютого 2024 року – Міжнародний день рідкісних хвороб

29 лютого 2024 року за ініціативою Європейської організації з вивчення рідкісних хвороб EURORDIS відзначається Міжнародний День рідкісних (орфанних) захворювань. Мета проведення цього Дня – привернути увагу громадськості до проблем людей, які хворі на рідкісні захворювання, підвищити обізнаність про рідкісні хвороби та їх вплив на життя людей. 

Орфанними (рідкісними) вважаються захворювання, які зустрічаються у невеликої кількості людей до загальної чисельності населення. Наприклад, захворювання, яке вважається рідкісним в Європі, вражає 1 людину з 2000. 

Всього в світі налічується більше 300 мільйонів (3,5-5,9%) людей, що живуть з одним або декількома з більш ніж 6000 виявлених рідкісних захворювань. З усіх орфанних захворювань 72% відносяться до генетичних, в той час як інші є результатом інфекцій (бактеріальних або вірусних), алергії, екологічних причин або є проявами дегенеративних і проліферативних процесів в організмі. 

Орфанні захворювання характеризуються широким розмаїттям порушень і симптомів, які варіюються не тільки від хвороби до хвороби, а й від пацієнта до пацієнта, що страждає одним і тим же захворюванням.  

Станом на 01.01.2024 р. за даними КНП ХОР «Міжобласний спеціалізований медико-генетичний центр – Центр рідкісних (орфанних) захворювань» зареєстровані та перебувають на диспансерному обліку хворі з різними рідкісними захворюваннями, найбільш поширеними серед них є: 

гомоцистинурія – 102 людини, з них 81 дитина, 

порушення обміну амінокислот –100 людей, з них 65 дітей, 

– фенілкетонурія – 84 людини, з них 33 дитини,

– муковісцидоз – 64 людини, з них 36 дітей,

– мітохондріальна дисфункція – 21 людина, з них 8 дітей, 

– синдром Шерешевського–Тернера – 17 людей, з них 8 дітей, 

– недостатність вітамінів групи В – 10 людей, з них 7 дітей,

синдром Марфана – 9 людей,  з них 3 дитини.

Для раннього виявлення, своєчасного лікування, профілактики інвалідності та розвитку важких клінічних наслідків, а також зниження дитячої летальності від спадкових захворювань проводиться неонатальний скрінінг. В Україні обов’язковим є скринінг наступних захворювань: фенілкетонурія, муковісцидоз, вроджений гіпотиреоз, адреногенітальний синдром.

Фенілкетонурія – спадкове захворювання групи ферментопатій, пов’язане з порушенням метаболізму фенілаланіну, що призводить до накопичення цієї амінокіслоти та продуктів її обміну. Це в свою чергу є причиною нейродегенеративних процесів у мозку, які через декілька місяців після народження дитини проявляються судомами, розумовою відсталістю та іншими ураженнями ЦНС. Якщо лікування розпочато вчасно і проводиться ретельно, то клінічні симптоми фенілкетонурії будуть відсутні, і дитина буде рости здоровою, практично не відрізняючись від однолітків. Лікування полягає у дотриманні спеціальної дієти, а саме: вилучаються з харчування певні продукти такі, як м’ясо, риба, сир, молоко, горох, боби, горіхи, халва та борошняні вироби, а також призначаються суміші, які містять різні амінокислоти, крім фенілаланіну. 

Муковісцидоз – спадкове захворювання, що характеризується порушенням роботи  органів, які виробляють екзокринний секрет: бронхів, підшлункової залози, кишечника і потових залоз. При даній патології утворюється дуже густий та в’язкий слиз, що призводить до порушень функцій органів. В даних випадках до слизу приєднується інфекція, і дитина практично постійно страждає від тяжких бронхітів, запалення легенів і порушень роботи шлунково-кишкового тракту. Вважається, що якщо муковісцидоз виявляється у новонародженого і його починають лікувати з 2-го місяця життя, то клінічні прояви захворювання проявляються в меншому ступені і дитина нормально розвивається фізично і розумово.

Вроджений гіпотиреоз проявляється серйозними порушеннями росту і розвитку дитини з народження і обумовлений повним або частковим порушенням функції щитовидної залози, що виробляє йодовмісні гормони. Якщо вроджений гіпотиреоз не лікувати, то у дитини різко сповільнюється зростання, розвивається важка необоротна розумова відсталість і з’являються інші клінічні ознаки захворювання. Хвороба прогресує і може привести до інвалідності. Однак, якщо лікування розпочато в 1-й місяць після народження, то в абсолютній більшості випадків дитина розвивається нормально. Вроджений гіпотиреоз розповсюджений рівномірно з приблизно однаковою частотою – 1 хворий на 3000-4000 новонароджених. У дівчаток з нез’ясованих причин це захворювання виявляють вдвічі частіше, ніж у хлопчиків.

Адреногенітальний синдром – спадкове захворювання, що характеризується надлишковим виділенням корою наднирників статевих гормонів, а також їхніх біохімічних метаболітів. В результаті, у дитини розвивається випередження темпів росту, передчасне статеве дозрівання, розлади поведінки, порушення нормального розвитку статевих органів тощо. Лабораторне та інструментальне підтвердження діагнозу є обґрунтуванням для проведення адекватної замісної гормональної терапії. 

У м. Харкові надання діагностичної, лікувальної, реабілітаційної допомоги хворим з рідкісними захворюваннями здійснюється в КНП Харківської обласної ради «Міжобласний спеціалізований медико-генетичний центр – Центр рідкісних (орфанних) захворювань», за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 13, конт. тел. 705-16-74, 700-32-47.

ГРВІ у немовляти: що обов’язково знати батькам

Лихоманка, нежить та кашель – найбільш часті симптоми гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) як у дорослих, так і у дітей до року.

Висока температура у немовляти викликає занепокоєння у батьків та не дає спати ночами. Розповідаємо, як бути з цим та іншими симптомами, аби малюк легше переніс осінньо-зимові спалахи.

“УП. Життя” поспілкувалась з педіатринею Катериною Погорєловою про ГРВІ у немовлят про запитання, які завжди цікавлять молодих батьків:

 

  • як збити температуру у немовляти;
  • чим лікувати нежить у немовлят;
  • що робити, якщо немовля кашляє;
  • як діяти, якщо дитина на грудному вигодовуванні (ГВ), а мама захворіла;
  • чи існує вакцина від ГРВІ для немовлят.

Температура, кашель і нежить у немовлят  коли звертатись до лікаря?

Будь-які симптоми ГРВІ у дитини до року потребують обов’язкового звернення до лікаря! Самолікування шкідливе та небезпечне для здоров’я немовляти!

Педіатриня Катерина Погорєлова наводить термінові прояви, які потребують негайної консультації спеціаліста:

–   лихоманка, яка не реагує на жарознижувальну терапію;

–   тахіпное (пришвидшене дихання, задишка);

–   гіперзбудженість: виражений, не характерний дитині крик та плач, який неможливо зупинити;

–   дуже в’яла та сонлива дитина;

–   пульсування, западання або пульсація тім’ячка;

–   будь-який висип.

“Небезпечним є петехіальний висип при лихоманці, характерною ознакою є те, що коли ми натискаємо на елементи – вони не бліднуть. В цьому випадку потрібно негайно викликати швидку”, – наголошує дитяча лікарка.

ГРВІ у немовлят: симптоми та особливості перебігу

Немовлятами вважаються діти до року. Педіатриня розповідає, що у малюків ГРВІ проявляються так само як і у дорослих. Різниця в симптомах залежить від того, який саме вірус потрапив в організм та на яку частину дихальної системи він повпливав.

“Найбільш частими симптомами ГРВІ є: нежить, закладеність носа, біль у горлі, кашель та температура. 

Лихоманка, слабкість та в’ялість – це прояви інтоксикаційного синдрому. При ГРВІ може бути блювання на фоні високої температури”, – ділиться лікарка-педіатриня Катерина Погорєлова.

Експертка зазначає: особливістю дітей до року є те, що інфекція може дуже швидко ускладнюватись. Наприклад, зранку в дитини нежить та закладений ніс, а вже ввечері – отит. Це особливість маленьких діток, у яких симптоми можуть дуже швидко погіршуватись. Немовлята більш сприйнятливі до багатьох вірусних інфекцій, та мають високий ризик ускладнень через їх незрілу імунну систему.

Складність перебігу хвороби немовлят також полягає в тому, що вони не можуть сказати, що їх болить. Тому батьки в змозі лише запідозрити певне захворювання, а лікарі вже можуть його діагностувати.

Якими ГРВІ найчастіше хворіють діти до року

Лікарка зазначає, що у немовлят, як і в інших дітей та дорослих, зустрічаються всі класичні респіраторні вірусні інфекції.

“У діток до року частіше можна виділити наявність респіраторно-синцитіального вірусу, який спричиняє гострий бронхіоліт та гостру пневмонію вірусної етіології”, – пояснює Катерина Погорєлова.

Чи важливо відрізняти грип у немовлят: симптоми та перебіг

Лікування грипу відрізняється від інших ГРВІ, тому його точно варто ідентифікувати. Адже вірус грипу – чи не єдиний, для якого є противірусний лікарський засіб з доказовою ефективністю.

Озельтамівір – єдиний доказовий противірусний препарат, який діє на вірус грипу та допомагає швидше одужати, проте використовується лише за призначенням лікаря! Інші противірусні препарати – недієві та недоказові та працюють хіба як ефект плацебо”, – наголошує педіатриня.

 

Вживати лікарський засіб озельтамівір потрібно лише за призначенням лікаря після підтвердження діагнозу. Самолікування шкідливе та небезпечне для вашого здоров’я!

Лікарка розповідає, якими можуть бути симптоми грипу у немовлят:

  • Наявні всі класичні симптоми респіраторної інфекції: лихоманка, сухий кашель, можливі нежить та біль у горлі.
  • Захворювання починається з високої температури 39-40 градусів, яка погано реагує на жарознижувальну терапію.
  • Супроводжується вираженим інтоксикаційним синдромом: м‘язовий біль, сильний головний біль та слабкість.

Запідозрити грип можна на основі симптомів та проведеного експрес-тесту, який покаже результат за кілька хвилин.

Лікування ГРВІ у немовлят: які засоби не можна давати малюку

При ГРВІ важливо регулярно давати дитині рідину, якщо вона на грудному вигодовуванні – грудне молоко.

“Часте грудне вигодовування найкраще допомагає дитині з ГРВІ: через грудне молоко мама передає дитині імунні клітини, які допомагають побороти інфекцію. 

Також грудне молоко на 88% складається з води, а при ГРВІ особливо важливим є вживання рідини”, – наголошує на важливості ГВ дитяча лікарка.

 

Якщо Ви вживаєте певні медикаменти – порадьтеся з Вашим лікарем, чи сумісні вони з ГВ. 

Складність полягає в тому, що лікування більшості вірусних захворювань – симптоматичне, тобто для них немає чарівної таблетки, яка вилікує від вірусу, є лише засоби, які впливають на конкретні симптоми.

“Для дітей до року є мінімальна кількість медикаментів, які можна використовувати. Не можна давати таблетки, спреї та сиропи.

Використовувати дозволено жарознижувальні сиропи та супозиторії, краплі при нежиті та інгаляції, якщо вони призначені лікарем. Якщо це сиропи – то тільки жарознижувальні, від кашлю – заборонені дітям до 6 років“, – пояснює педіатриня Катерина Погорєлова.

Де міряти і яка нормальна температура у немовлят

Є кілька варіантів вимірювання температури: під пахвою, в роті та ректально.

“Вважається, що найбільш точною є ректальна температура, яка у нормі – 37,3-37,7 та вимірюється 1-2 хвилини. В роті температуру потрібно вимірювати 3-4 хвилини, під пахвами – 8-10 хвилин. Нормальна температура тіла у немовлят під пахвою може бути до 37,3-37,4. При цьому електронні градусники є найбільш безпечними для використання, ртутні – найбільш точно відображають температуру тіла”, – пояснює дитяча лікарка.

Експертка додає: якщо дитина дуже активно крутиться, у неї є діарея, анальні тріщини чи подібні тому процеси – ректально виміряти температуру не вийде.

У роті також буває складно провести вимірювання – завадити можуть виразки на слизовій оболонці, афтозний стоматит або плач та неспокій дитини. Тому найбільш зручно батькам вимірювати температуру під пахвою, хоча це не найбільш точний метод.

Яку температуру у немовлят потрібно збивати 

За інструкціями МОЗ ми знаємо, що не варто збивати температуру нижче позначки 38-38,5. Проте педіатриня наголошує, що батькам потрібно орієнтуватися на загальний стан дитини. Ознаками, що в малюка присутнє погіршення загального стану при підвищеній температурі є капризність чи навпаки – виснаженість, немовля не хоче їсти та нічого робити.

“Рекомендую батькам зважати не лише на позначку термометра, а й на самопочуття дитини. Якщо ми бачимо 38 та дитину без змін поведінки і самопочуття – збивати температуру не варто. Проте якщо температура 37,8 і видно, що малюк змінився і погано себе почуває – потрібно збивати”, – ділиться лікарка Катерина Погорєлова.

Педіатриня зазначає: для дітей є лише 2 безпечних жарознижувальних препарати: ібупрофен, який можна давати з 3 місяців та парацетамол – з народження.

В інструкції вказане орієнтовне дозування, тому потрібно уміти розрахувати точну дозу самостійно.

Доза ібупрофену – 10 мг на кг, парацетамолу – 15 мг на кг, що розраховуються індивідуально для кожної дитини.

При наявності лихоманки у немовляти рекомендовано звертатись до лікаря та консультуватись з приводу медикаментозного лікування та дозування.

Ці препарати є у вигляді сиропів, тому потрібно перевести мг у мл за пропорцією.

Також можливі жарознижувальні препарати у вигляді супозиторіїв (“свічок”), проте дати точну дозу в цьому випадку набагато важче, аніж з сиропом.

“Парацетамол – використовувати максимум 4 рази на день з інтервалом 4-6 годин. Ібупрофен можна давати максимум тричі на день з інтервалом 6-8 годин. Препарати починають працювати через 45 хвилин, тобто потрібно зачекати аби лікарський засіб подіяв і лише після цього переміряти температуру. 

Тобто спочатку даємо дитині ібупрофен, переміряємо температура через 45 хв –  годину. Якщо температура не падає,  а росте – даємо парацетамол. Якщо температура знизилась хоч на 0,1°C – чекаємо далі”, – консультує педіатриня.

Лікарка наголошує, що використовувати анальгін та аспірин при лихоманці у дітей – протипоказано. Існує побічна дія, яка може нашкодити дитині: синдром Рея. Також люди іноді приймають но-шпу при високій температурі, проте вона не працює в такому випадку, адже впливає на гладкі м’язи шлунково-кишкового тракту, а не на розширення судин.

“Якщо малюк захворів та лихоманить, особливо якщо температура не реагує на жарознижувальну температуру – потрібно звертатись до лікаря. Якщо лікар порекомендував лікуватись вдома, проте через 3 дні покращення немає і температура тримається – потрібно звернутись ще раз”, – додає Катерина Погорєлова.

Як лікувати кашель у немовлят

Педіатриня не рекомендує лікувати сухий чи вологий кашель самостійно, адже він є захисною реакцією організму та може мати різні причини.

“Призвести до кашлю можуть захворювання носа, горла, голосових зв’язок, трахеї, бронхів та легень. Тому лікар повинен діагностувати причину кашлю та стосовно неї призначати лікування малюку”, – пояснює Катерина Погорєлова.

Аби полегшити будь-який кашель у дитини до року, батьки повинні давати малюку достатню кількість рідини та підтримувати вдома температуру 21-23°C і вологість повітря 50-70%, радить дитяча лікарка. А далі – звертатись до педіатра і отримати призначення.

Педіатриня застерігає від самостійного використання муколітиків дітям до шести років, адже вони посилюють продукцію та виділення мокроти.

“У дитини не сформований достатньо кашльовий рефлекс, тому вона не може відкашляти все мокротиння, продукція якого посилюється завдяки дії муколітиків. 

Мокротиння, яке залишається в нижніх дихальних шляхах,  є поживним середовищем для росту бактерій і як наслідок ускладнення у вигляді пневмонії“, – додає лікарка.

Читайте також: Кашель у дитини: що робити і коли йти до лікаря? Інструкція МОЗ

Як лікувати нежить у немовлят

Педіатриня пояснює, що у новонароджених носові ходи маленькі та звужені, тому сопіння, хропіння та хрюкання в цьому віці можуть бути присутніми.

Слизова оболонка носа реагує на пил та частинки з навколишнього середовища та продукує свій секрет, тому може бути фізіологічний нежить у немовлят, який проходить з часом.

“При нежиті у немовлят можна промивати носик сольовим розчином у вигляді крапель, а не спреїв. Якщо ніс закладений, дитина сопе – як симптоматичну терапію дозволено використовувати судинозвужувальні краплі, що знімають набряк. Їх застосовують не більше 5 днів, адже надалі можливий розвиток медикаментозного риніту”, – консультує Катерина Погорєлова.

В аптеці можна придбати або сольовий розчин у вигляді крапель, або звичайний фізіологічний розчин з піпеткою для зручного використання. Самостійно готувати розчинити не варто, щоб не нашкодити дитині.

Профілактика ГРВІ у немовлят

  • Чи існує вакцина від ГРВІ?

Грип – єдина ГРВІ, проти якої існує вакцина. Педіатриня зазначає, що вакцинація від грипу немовлят можлива з 6 місяців.

“Вакцинуватись справді необхідно, адже в грипу важкий перебіг та небезпечні ускладнення, а маленькі діти знаходяться в групі ризику.

Якщо це дитина до 6 місяців – робимо “ефект кокона”: вакцинуються всі, хто контактує з дитиною. Якщо дитині вже є 6 місяців – вакцинуємо і її”, – радить лікарка Катерина Погорєлова.

Педіатриня пояснює, що діткам до 9 років перший раз потрібно ввести дві дози з інтервалом 1 місяць, а далі – щороку рекомендована ревакцинація один раз на рік.

  • Як батькам не заразити дитину власним ГРВІ?

При більшості поширених захворювань, таких як ГРВІ, безпечно продовжувати годувати дитину грудьми, якщо дотримуватися належних гігієнічних заходів, наприклад, миття рук. Продовження грудного вигодовування допоможе мамі зберегти запаси молока і забезпечить дитині захист від хвороби матері.

“Коли мама годує груддю, вона передає свої антитіла дитині. Якщо хворіє мама, а дитина на ГВ – скасовувати його не варто, потрібно залишити часте грудне вигодовування і пам’ятати, що у матері продукуються та передаються дитині захисні клітини проти вірусу”, – розповідає лікарка Катерина Погорєлова.

Педіатриня пояснює, що сам вірус з молоком не передається, шлях його поширення – повітряно-крапельний. Тобто передача вірусу може відбутись при обніманні та диханні, проте одягати мамі маску сенсу немає, бо вона може бути заразною ще до появи перших симптомів.

Коли захворів, наприклад, тато, а всі інші поки здорові – бажано використовувати певну дистанцію під час захворювання, якщо є можливість, додає лікарка. 

“Якщо вдома є немовля і ми знаємо, що зараз епідемія певних ГРВІ – то варто уникати великих скупчень людей, якщо це можливо та обов’язково пам’ятати про гігієну”, – радить педіатриня.

 

4 лютого 2024 року – Всесвітній день боротьби з раком

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби з раком, що організовується Міжнародним союзом боротьби з раком. Метою проведення цього Дня є нагадування про те, наскільки небезпечні і поширені зараз онкологічні захворювання, привернення уваги до профілактики, раннього виявлення та лікування цього захворювання.

Поточна тема Всесвітнього дня боротьби з раком – “Усунути прогалини у догляді”, проводиться вже третій та останній рік. Ця кампанія спрямована на вирішення питань рівності у лікуванні раку, навіть коли ці послуги доступні, багато людей стикаються з перешкодами в отриманні необхідної допомоги.

За 2023 рік у м. Харкові виявлено 1976 нових випадків (у 2022 році – 1018) онкологічних захворювань (захворюваність на 166,6 на 100 тис. населення). Серед провідних локалізацій патології виявилися:

– рак молочної залози – 285 випадків (захворюваність 24,0 на 100 тис.населення);

– рак трахеї, бронхів, легенів – 169 випадків (захворюваність 14,2 на 100 тис.населення);

– рак ободової кишки та шлунку – 152 та 89 випадків відповідно (захворюваність 12,8 та 7,5 на 100 тис. населення);

– рак передміхурової залози – 147 випадків (захворюваність 12,3 на 100 тис.населення);

– рак тіла матки – 129 випадків (захворюваність 10,8 на 100 тис.населення);

– злоякісні новоутворення шкіри – 112 випадків (захворюваність 9,4 на 100 тис.населення); меланома шкіри – 62 випадка (захворюваність 5,2 на 100 тис. населення);

– онкологічні захворювання іншої локалізації – 192 випадка (захворюваність 16,2 на 100 тис.населення).

Рак виникає в результаті трансформації нормальних клітин на пухлинні в результаті багатоетапного процесу, в ході якого передракове ураження переходить у злоякісну пухлину. Ці зміни відбуваються в результаті взаємодії між генетичними факторами (схильністю) та трьома категоріями зовнішніх факторів, до яких відносяться:

  • фізичні канцерогени, такі як ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання;
  • хімічні канцерогени, такі як азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини (у вигляді домішок у складі харчових продуктів), миш’як (домішка у складі питної води) тощо;
  • біологічні канцерогени, такі як герпесоподібний вірус Епштейна-Барра, вірус папіломи людини, віруси гепатитів B і C.

З віком захворюваність на рак різко зростає, що найімовірніше пов’язано з накопиченням факторів ризику розвитку певних форм раку. Загальне накопичення факторів ризику посилюється тенденцією зниження ефективності механізмів клітинної репарації в міру старіння людини.

Найчастіше клінічна картина більшості онкопатологій на початкових етапах є малоінформативною. Ознаки будуть змазаними, неявними, поки пухлина, що розросла, не буде порушувати роботу тих чи інших органів. На жаль, це відбувається на пізніх етапах онкопатології, коли досить проблематично ввести процес у стійку ремісію.

І все ж таки існує ряд симптомів, які не можна ігнорувати:

– кашель, що не проходить протягом місяця, особливо з мокротою з кривавими прожилками;

– зміни з боку молочних залоз, а саме: ущільнення в грудях, зміна форми грудей або соска, його асиметрія. Також насторожити повинні виділення із соска, утворення на шкірі молочних залоз (виразки, лущення);

– збільшення лімфатичних вузлів. На тлі інфекційних процесів спостерігається збільшення та/або ущільнення лімфовузлів. Через місяць структура повертається до початкових розмірів. Якщо ущільнення зберігаються, зверніться до лікаря;

– видозміна родимки, такі як швидке збільшення її розмірів, нечіткість країв, зміна забарвлення, повинні насторожити і є приводом для звернення до дерматолога;

– порушення сечовипускання. У чоловіків скарги на труднощі з вільним відходженням сечі, домішки крові часом викликані онкопатологією передміхурової залози, сечового міхура;

– порушення ковтання є однією з перших ознак раку стравоходу;

– патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі;

– безпричинна втрата ваги, загальна слабкість, зниження апетиту, зміна уподобань у їжі (відраза до деяких продуктів), озноб, безпричинне підвищення температури тіла.

Досить часто онкопроцес дається взнати лише на термінальних (пізніх) стадіях, коли актуальним буде лише симптоматичне лікування. Медичною спільнотою розроблено спеціальні діагностичні програми – скринінгові дослідження, які дозволяють своєчасно виявити новоутворення. Чим раніше патологія буде виявлена, тим більше шансів на благополучний прогноз хвороби.

Лікарі рекомендують такі скринінгові дослідження:

– мамографічний скринінг раку молочної залози у жінок;

– цитологічний скринінг передраку та раку шийки матки;

– скринінг раку та передраку товстої кишки за допомогою тесту на приховану кров;

– скринінг раку передміхурової залози: тест на простатичний специфічний антиген.

Первинна профілактика онкологічних захворювань має бути спрямована на виявлення та усунення чи ослаблення впливу несприятливих факторів довкілля. Більше 30% випадків захворюваності на рак можна запобігти шляхом виключення або мінімізації основних факторів ризику:

  • вживання тютюну та алкоголю;
  • зайва вага чи ожиріння;
  • нераціональне харчування із вживанням в їжу недостатньої кількості фруктів та овочів;
  • відсутність фізичної активності;
  • хронічні інфекції, що викликаються, зокрема, вірусами гепатиту B і C, деякими типами вірусу папіломи людини;
  • утримання від тривалого перебування на сонці та в соляріях.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога при онкозахворюваннях надається у КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресом: м. Харків, вул. Лісопаркова, 4, тел. (095)81-89-103, (098)06-95-545, та ДУ «Інститут медичної радіології та онкології НАМН України ім. С.П. Григор’єва», розташованому за адресом: м. Харків, вул. Пушкінська, 82, тел.725-50-12.

Перейти до вмісту